Люстрація скасовується. «Соратники Януковича» отримають компенсацію?

Люстровані чиновники не сиділи склавши руки, а завалили українські суди позовами — Люстрація скасовується. «Соратники Януковича» отримають компенсацію?
Люстровані чиновники не сиділи склавши руки, а завалили українські суди позовами
Карикатура: Правий сектор


«Наша люстрація була визнана такою, що суперечить європейським стандартам»

Об этом сообщает Руспрес


Найближчим часом Велика палата Європейського суду з прав людини оприлюднить рішення щодо люстрації, проведеної в Україні. Нагадаємо, ЄСПЛ в жовтні минулого прийняв рішення щодо невідповідності закону «Про очищення влади» Конвенції з захисту прав людини. Такий вердикт було винесено в рамках справи «Полях та інші проти України», відкритої за позовами п’яти колишніх українських посадовців.


Якщо палата підтвердить рішення суду, то Україна зіштовхнеться з великими проблемами – люстрованих доведеться чи то поновлювати на їхніх попередніх посадах, чи то виплачувати їм компенсації. Міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю «Главкому» визнав проблему: якщо рішення ЄСПЛ лишиться в силі, підхід до люстрації буде суттєво змінений. «Наша люстрація була визнана такою, що суперечить європейським стандартам, – констатує урядовець. – Вона від початку була надто широкою. Я розумію, що була проблема перезавантаження влади, я чітко усвідомлюю: владу потрібно було перезавантажувати, міняти керівників. Та люстрація була ідеологічно правильною, а юридично – ні».


Суд зобов’язав Україну, окрім компенсації судових витрат, виплатити кожному з позивачів по п’ять тисяч євро відшкодування моральної шкоди. У січні міністр Малюська заявив, що Україна оскаржить це рішення, і наголосив, що з нього незрозуміло, як само треба змінювати закон, аби він відповідав європейським нормам. Але особливого оптимізму щодо перспективи оскарження, здається, в урядовців тепер нема.


Спадок попередників


Справедливості заради, ця проблема – точно з числа тих, які дістались новій українській владі від попередників. Термін «люстрація» стрімко увірвався в політичний дискурс в революційному 2014 році. Тоді Верховна Рада вирішила заборонити заборонити обіймати державні посади осіб, які сприяли «узурпації влади» з боку президента Віктора Януковича, підривали основи національної безпеки та оборони та порушували людські права та свободи. Сюди ж додали і колишніх керівників Компартії СРСР та комсомолу та працівників КДБ. Під одну гребінку потрапили і топ-чиновники, і рядові працівники правоохоронних органів. Ініціатором законопроєкту був цілий авторський колектив депутатів з різних політичних сил – Юрій Дерев’янко, Віталій Журавський, Олег Тягнибок, Сергій Соболєв, Віктор Чумак, Леонід Ємець, Олег Бондарчук, Олег Осуховський, Юрій Сиротюк, Віталій Пацкан, Сергій Каплін, Ярослав Гінка, Роман Чернега, Павло Різаненко, Юрій Благодир та Володимир Ар’єв. Наразі лічені з них є нардепами.




У 2014-му люстрація була такою великою страшилкою, що переляканий Віктор Янукович на своїй ростовській пресконференції заявив, що «майданівці» збирались люструвати… його онука, який, зрозуміло, ніяких державних посад не займав
У 2014-му люстрація була такою великою страшилкою, що переляканий Віктор Янукович на своїй ростовській пресконференції заявив, що «майданівці» збирались люструвати… його онука, який, зрозуміло, ніяких державних посад не займав



Під час прийняття відповідного закону юристи попереджали, що він може легко бути оскаржений в судах, Венеційська комісія відразу його розкритикувала. Але наші парламентарі були впевнені, що розтлумачать європейцям всі «глибини наших глибин». На сьогодні в списку люстрованих – 896 осіб. Здавалося б, не так багато, але якщо кожен з них через суди виб’є собі компенсації за незаконне звільнення, державі доведеться виплачувати чималі суми.


Звільнені люстровані не сиділи склавши руки, а завалили українські суди позовами. Ті здебільшого відмовлялися їх розглядати, поки свій вердикт за зверненням 47 народних депутатів не оголосить Конституційний суд. А той довгий час перебував в анабіозі і, навіть коли почав з нього виходити, не поспішав чіпати таке чутливе питання, як люстрація. Нічого не досягнувши в вітчизняних судах, позивачі отримали підстави для звернень до Європейського суду. А цей інструмент дуже популярний у українців – станом на початок року наша країна була третьою за кількістю звернень до ЄСПЛ після Росії та Туреччини, які, скажемо так, не є взірцями демократії.


Звільнені чиновники апелювали передусім до невідповідності закону «Про очищення влади» української Конституції. Зокрема мова йшла про статті, що гарантують:


  • неможливість обмеження конституційних прав і свобод, окрім випадків, передбачених Конституцією;


  • рівне право доступу до державної служби,


  • індивідуальний характер юридичної відповідальності особи,


  • найвищу юридичну силу Конституції.


Також у позовах, з якими мав змогу ознайомитися «Главком», йшлося про порушення Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.


В результаті сім суддів ЄСПЛ, серед яких представниця України Ганна Юдківська, постановили, що до позивачів було порушено право на справедливий суд та право на повагу до приватного життя. Також суд зазначив, що закон «Про очищення влади» застосовується до дуже широкого кола осіб та не враховує особистої ролі заявників в період правління Януковича. Тим самим він відрізняється від процедур люстрації, що були раніше запроваджені в інших державах Центральної та Східної Європи.


Хто наступні


Про те, що прийняття закону про люстрацію в такому вигляді неминуче призведе до його успішного оскарження в європейських судах, ще в 2014 році попереджали правозахисники. «Ми з самого початку заявляли, що цей закон не відповідає європейським нормам, – каже голова правління Українського Хельсинського союзу з прав людини Євген Захаров. – Внаслідок поганої якості закону люстрація провалилася загалом – покарали тих, кого не треба було, а непокараними лишились ті, хто мав би підлягати люстрації. Але, мабуть, коли приймали закон, розуміли, що Європейський суд довго розглядає справи, і лише тепер люди відсудили собі компенсації».


Скептично поставились до закону навіть в адміністрації тодішнього президента Порошенка. Тодішній заступник голови Адміністрації президента юрист Олексій Філатов прямим текстом казав, що документ викликає сумніви, як з точки зору відповідності європейським стандартам, так і українській Конституції. Вже тоді Філатов закликав відкоригувати механізм, аби унебезпечитись від позовів до ЄСПЛ, але до цього руки у парламентарів так і не дійшли.


У 2016 році в ЗМІ була злита копія проекту рішення Конституційного суду, за яким закон «Про очищення влади» фактично визнавався неконституційним, але ходу йому так і не дали, вочевидь, злякавшись суспільного резонансу.


Колишній заступник прокурора Чернігівської області та екс-заступник начальника управління Генпрокуратури Олег Підгайний давно судиться за своє звільнення і в українському, і європейському судах. Він стверджує, що має на руках рішення українського суду щодо свого негайного поновлення на посаді, але нинішній Офіс генпрокурора його всіляко ігнорує. Звільнений за люстрацією вважає, що жовтневе рішення ЄСПЛ змусить вітчизняні суди активніше задовольняти аналогічні позови. В розмові з «Главкомом» Підгайний зазначає, що Євросуд вже приймав рішення стосовно люстраційних процесів в інших країнах і визначив, що відповідальність має бути персоналізована, а не колективна.


«Коли рішення остаточно набере сили, воно отримає статус джерела права для України, – каже екс-прокурор. – Всі інші, хто судиться з цього питання, зможуть посилатись на судовий вердикт ЄСПЛ, який стане частиною національного законодавства. На розгляді в Європейському суді є друга п’ятірка позивачів, комунікація (підготовка до розгляду справи – Ред.) за їхньою справою завершилась два роки тому, і рішення буде прийняте в найближчому майбутньому. А далі вже можна очікувати рішення і щодо інших 120 позивачів, більшість з яких в очі не бачили Януковича і ніякого стосунку до нього не мали».




Звільнений за люстрацією Олег Підгайний вважає, що рішення ЄСПЛ змусить вітчизняні суди активніше задовольняти аналогічні позови
Звільнений за люстрацією Олег Підгайний вважає, що рішення ЄСПЛ змусить вітчизняні суди активніше задовольняти аналогічні позови



Позивачі вимагають визнати порушення їхніх прав як громадян країни, яка є учасницею Конвенції з захисту прав людини, та сатисфакції: фактичної (поновлення на посаді), матеріальної (відшкодування недоотриманої зарплати за період після звільнення) та моральної. У справі «Полях та інші проти України» суд вирішив задовольнити скаргу лише в частині моральної сатисфакції, бо все інше, на його думку, має стати предметом розгляду в національних судах. Але зробив примітку, що якщо бажаної сатисфакції не буде отримано в українському судочинстві, то люстровані зможуть повторно звернутись до ЄСПЛ в межах цієї справи.


«Недостатньо пояснили…»


Один з авторів закону про люстрацію екснардеп Леонід Ємець по-своєму трактує рішення ЄСПЛ. Він впевнений, що воно не створює жодного прецеденту до перегляду люстрації.


«Негативного висновку щодо люстрації нема, – наполягає Ємець. – У рішенні ЄСПЛ йдеться про те, що українські суди не змогли забезпечити право громадян на правосуддя, і саме тому він прийняв рішення на їхню користь. Там сказано, що Україна має право на законодавчі зміни, але при цьому має забезпечити право людей, які потрапили під люстрацію, на судове оскарження. Українські суди, дійсно, зайняли позицію страуса, відмовившись розглядати справи щодо люстрації, поки не буде рішення Конституційного суду. Думаю, вони спеціально гальмували ситуацію, аби дати можливість позивачам виграти в Європейському суді».




Один з ініціаторів закону «Про очищення влади» Леонід Ємець вважає, що рішення ЄСПЛ не є прецедентом для всіх люстрованих
Один з ініціаторів закону «Про очищення влади» Леонід Ємець вважає, що рішення ЄСПЛ не є прецедентом для всіх люстрованих



Що ж до зауважень ЄСПЛ по суті щодо індивідуальної відповідальності, Ємець наголошує, що вони не були визначальними. І дорікає представникам української сторони в суді в зайвій пасивності: «З того рішення я побачив, що українська сторона недостатньо пояснила суду, як діє закон. Там мова йшла про якісь мільйони потенційно люстрованих, але у нас був чіткий перелік лише з кількох тисяч осіб. Українська сторона спустивши рукави підійшла до відстоювання своєї позиції. Але це рішення виключно індивідуальне і жодним чином не є прецедентом для всіх люстрованих».


Втім самі жертви люстрації так не вважають. Олег Підгайний допускає, що апеляцію України можуть повернути без розгляду, визнавши немотивованою. Це означатиме, що рішення ЄСПЛ вступить в силу і запустить подальший судовий маховик, яким вже спантеличені в уряді.


Павло Вуєць, «Главком»


Джерело статті: “http://glavcom.ua/country/politics/lyustraciya-skasovujetsya-vlada-gotujetsya-viplachuvati-kompensaciji-soratnikam-yanukovicha-657432.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя